ОБДАРИТИ
Значення обдарити це
ОБДАРИ́ТИ див. обдаря́ти.
ОБДАРИ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБДАРИ́ТИ, дарю́, да́риш, док., перех., рідко. Те саме, що обдаро́вувати. Як же їх [молодих] обдарили подарками.., так вони [родичі] і замовкли, і затихли, надіючись і погуляти опісля по закону (Кв.-Осн., II, 1956, 353); Ївга трохи не загубила книша, яким матушка обдарила (Мирний, III, 1954, 42); За ним стоїть Могутня чесна сила, .. Вона цим щастям боротьби Андрюшу обдарила (Перв., II, 1958, 284).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 481.
Обдарити См. Обдаряти.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 6.
обдарити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| bestow | одарить |
обдарити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| obdaryty | obdaryty | obdaryty |
обдарити Рід - дієслово, доконаний вид
обдарити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | обдарю | обдаримо |
| 2 особа | обдариш | обдарите |
| 3 особа | обдарить | обдарять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | обдарив | обдарили |
| Жіночий рід | обдарила | |
| Середній рід | обдарило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | обдармо | |
| 2 особа | обдар | обдарте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | обдаривши |
обдарити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |