ОБГОЛЮВАТИСЯ

ОБГО́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ОБГОЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОБГОЛИ́ТИСЯ, голю́ся, го́лишся, док.

1. Те саме, що голи́тися. Щастя, що [Славко] обголився сьогодні рано, а то був би їхав до міста, немов ведмідь, зарослий (Март., Тв., 1954, 256).

2. Те саме, що ого́люватися 1. [Клавочка:] Ти хоч і ще більше обголись, все їдно даремнісінько: граф на тебе вчора навіть і не глянув (Коч., І, 1956,100).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 477.

Обголюватися, лююся, єшся, сов. в. обголи́тися, люся, лишся, гл.

1) Обнажаться, обнажиться.

2) Обриваться, обриться. Вибачайте, що не обголився, бо тепер гаряча пора, саме жнива. Левиц. Пов. 205.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 5.