ОБВІРЧУВАТИ
Значення обвірчувати це
ОБВІ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБВЕРТІ́ТИ, верчу́, ве́ртиш, док., перех., розм., рідко. Обмотувати, обв’язувати чимось що-небудь; обвивати. Нарвало хлоп’я довгого бадилля з латаття.., поламало його дрібно, неначе разки зеленого намиста, обвертіло тими разками шию (Н.-Лев., І, 1956, 104).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 473.
Обвірчувати, чую, єш, сов. в. обвертіти, чу́, тиш, гл. Обворачивать, обворотить, обвивать, обвить. Треба обвертіти голову хусткою. Васильк. у. Було (її) обвертіти в подрану ряднину. Мет. 268.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 4.
обвірчувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| about | обвірчувати |
обвірчувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| obvirchuvaty | obvirchuvaty | obvirchuvaty |
обвірчувати Рід - дієслово, недоконаний вид
обвірчувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | обвірчую | обвірчуємо |
| 2 особа | обвірчуєш | обвірчуєте |
| 3 особа | обвірчує | обвірчують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | обвірчуватиму | обвірчуватимемо |
| 2 особа | обвірчуватимеш | обвірчуватимете |
| 3 особа | обвірчуватиме | обвірчуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | обвірчував | обвірчували |
| Жіночий рід | обвірчувала | |
| Середній рід | обвірчувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | обвірчуймо | |
| 2 особа | обвірчуй | обвірчуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | обвірчуючи | |
| Минулий час | обвірчувавши |
обвірчувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |