ОБВОРОЖУВАТИ
Значення обворожувати це
ОБВОРО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБВОРОЖИ́ТИ, рожу́, ро́жиш, док., перех. Те саме, що зачаро́вувати. Він розумною та поважною розмовою обвороже [обворожить] молодого пана (Мирний, III, 1954, 283); Юних літ казки обворожили І навіки серце освіжили (Криж., Срібне весілля, 1957, 33).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 475.
Обворожувати, жую, єш, сов. в. обворожи́ти, жу́, жиш, гл. Обвораживать, обворожить, околдовать, очаровывать, очаровать. Обворожував людей і бувало так, що занапастить чоловіка на ввесь вік. Грин. І. 42. Але часом, кажуть, неначе хто чоловіка обійде або обворожить. Левиц. Пов. 26.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 4.
обворожувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| obvorovali | обворожувати |
обворожувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| obvorozhuvaty | obvorozhuvaty | obvorozhuvaty |
обворожувати Рід - дієслово, недоконаний вид
обворожувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | обворожую | обворожуємо |
| 2 особа | обворожуєш | обворожуєте |
| 3 особа | обворожує | обворожують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | обворожуватиму | обворожуватимемо |
| 2 особа | обворожуватимеш | обворожуватимете |
| 3 особа | обворожуватиме | обворожуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | обворожував | обворожували |
| Жіночий рід | обворожувала | |
| Середній рід | обворожувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | обворожуймо | |
| 2 особа | обворожуй | обворожуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | обворожуючи | |
| Минулий час | обворожувавши |
обворожувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 12 | 6 | 6 |