ОБ'ЄКТ

ОБ’Є́КТ, а, ч. 1. філос. Пізнавана дійсність, що існує поза свідомістю людини і незалежно від неї. В результаті зрозуміння тих чи інших об’єктів у нас складаються певні поняття про них (Рад. психол. наука.., 1958, 150).

2. чого і без додатка. Явище, предмет, особа, на які спрямована певна діяльність, увага і т. ін. Земна кора є об’єкт господарської діяльності людини (Курс заг. геол., 1947, 4); Панна Гелена була об’єктом захоплення всіх приятелів і знайомих Богдана Хмельницького (Панч, Гомон. Україна, 1954, 91); Перед записуванням діалектного матеріалу треба дібрати об’єкти — представників даної говірки (Нариси з діалектології.., 1955, 181); // Предмет наукового і т. ін. дослідження, спеціальної зацікавленості, компетенції. Для літератури, як і для науки, об’єктом вивчення і відображення є реальна дійсність (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 8); Майно, вилучене з цивільного обороту, може бути об’єктом цивільного права лише в тих межах, в яких це позитивно зазначено законом (Цив. кодекс УРСР, 1950, 7).

3. спец. Певна одиниця (споруда, підприємство, ділянка місцевості і т. ін.) господарського або оборонного значення. За один лише минулий рік.. на Україні споруджено і введено в дію більш як 150 великих промислових підприємств та об’єктів (Рад. Укр., 7.І 1962, 1); — У нас три висотні об’єкти — кожний вибере собі перший-ліпший (Вол., Наддн. висоти, 1953, 14); Йому передають з третьої роти, що противник іде на об’єкт в контратаку (Гончар, III, 1959, 276); Міст як важливий воєнний об’єкт охороняли з берданками і дробовиками (Тют., Вир, 1964, 300).

4. грам. Те саме, що дода́ток 3.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 495.