НОВИНА

НОВИНА́, и́, ж.

1. Щойно або недавно одержане повідомлення, звістка і т. ін. про кого-, що-небудь. Розказала Стара черниця новину́. Що в монастир до їх зайшла Княжна якась із-за Дніпра (Шевч., II, 1963, 36); Пиши мені, розказуй, друже, які новини на селі? (Гонч., Вибр., 1959, 64); Вони, жінки, завжди раніше за чоловіків дізнавалися про всілякі цікаві новини (Чорн., Визвол. земля, 1959, 66); Нічний пригадую я Київ, Коли жадана новина Про день останній лиходіїв Серця сп’янила нам до дна (Рильський, II, 1960, 310).

2. Те саме, що нови́нка 2. З своїм невеличким гурточком він [Гуща] завів новину — гуртову працю (Коцюб., II, 1955, 66); Найбільшою новиною, звичайно, була друкарська машина, яка працювала без допомоги накладала (Вільде, Сестри.., 1958, 123); Тут [на подвір’ї] його вражає новина: навкруг під частоколом густо-густо сплелися понатикані деревця глоду (Стельмах, II, 1962, 167).

Оце́ [так] новина́ — про що-небудь несподіване, раптове. — І суд їм [бандитам] буде: виїде сесія губсуду в Щербанівку. — Он-бо як! Оце так новина (Головко, II, 1957, 181).

3. рідко. Те саме, що новизна́ 1. Приміщення цього клубу, недавно викінчене, де.. блискотіло чистотою і новиною, мало, окрім зали, низку кімнат, поділених коридором (Коцюба, Нові береги, 1959, 102).

4. Урожай нинішнього року. На весну вбогому чоловіку трудніше, — запаси вже пожив, а новини ще не діждався (Вовчок, І, 1955, 146).

5. Земля ніколи не орана або вперше зорана; цілина. Як перші паростки зела Над зораною новиною, Хай буде завжди світ новим І свіжим (Рильський, Мости, 1948, 111); Ділянка жита край межі Росла на новині (Підс., Героїка, 1951, 169).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 434.

Новина, ни, ж.

1) Новость.

2) Недавнее произшествіе. Тоді козак у війську пробував, свою новину козакам оповідає. ЗОЮР. І. 217. В славнім місті Ботушанах сталася новина: підмовила Катерина багацького сина. Гол. І. 79.

3) Новь, новина (земля въ первый разъ вспаханная). Поореш років три та й пускаєш знов на переліг, а ореш новину. ЗОЮР. І. 144. Да башт, Юрасько, батько твій, густо пшениці на новині. Мет. 165.

4) Новое платье. Ном. № 4912.

5) Новый хлѣбъ, повыл овощи, новая пиша въ данномъ году. Позичений? — каже Павло, краючи хліб. — Оддамо, серце, оддамо новиною. МВ. (О. 1862. І. 74). Діти! попаде!. новина! а йдіть но сюди! — Яка там новина? — Кавун, диня. Св. Л. 21. Як що небудь уперве починають їсти (курча, яблуко, огірок), то перегинають за голову руку і загодовують: нова новина, щоб не болів ні живіт, ні голова. Конст. у. Ум. Новинка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 568.

новина́ — недавня подія; також уперше зорана земля; у цьому ро­зумінні у весільній обрядовості — символ молодої; у весільній пісні співається: «Гей, бояри, ідіть у лози та зрубайте нам занози: Поїдемо орати, новину здобувати. Хто но­вини добуде, той господарем буде».

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 400.