НЕСТИСЯ

НЕСТИ́СЯ, несу́ся, несе́шся; мин. ч. ні́сся, несла́ся, несло́ся; недок.

1. З великою швидкістю рухатися і т. ін.; мчати, мчатися. Авто несамовито неслося, вихляючи по мосту (Ле, Клен. лист, 1960, 117); Улицею нісся вершник (Головко, І, 1957, 72); // З великою силою переміщатися (про воду, вітер і т. ін.). Зі сходу нестримано [невтримно] несеться бурхливий, рвучкий вітер (Стар., Облога.., 1961, 81); Вода стрімко неслась в озеро і так шуміла, що ми ледве перегукувались між собою (Томч., Готель.., 1960, 15); // Швидко бігти. Пероном [вокзалу] нісся Орест (Досв., Вибр., 1959, 389); // Розноситися, поширюватися (про звуки, запахи і т. ін.). Звуки дзвінків на хребті коня неслись далеко в глуху глибінь лісу (Коб., III, 1956, 86); Вона [пісня] неслась по вулицях вузеньких, І зупинить її ніхто не міг (Павл., Бистрина, 1959, 31); // перен. Поширюватися, ставати відомим (про чутки, повідомлення і т. ін.). Разом з степовими вітрами, неслася чутка — стражники, їдуть по рекрутів (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 299).

2. з чим. Виставляючи, підкреслюючи що-небудь, намагатися показати свою зверхність над кимсь. — А мій старий сьогодні вже книжку читав.. А сусідки казали одна одній: — А вже й несеться Охрімиха з своїм читанням! (Гр., II, 1963, 68).

Ви́соко нести́ся див. ви́соко.

3. Відкладати яйця (про птахів). [Старшина:] У наших бабів гуси ще тільки починають нестись, а в вас вже й гусенята повилуплювались (Кроп., II, 1958, 258); — У нас кури в клітках несуться (Донч., VI, 1957, 487).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 390.

Нестися, несуся, се́шся, гл.

1) Нестись, быстро двигаться.

2) Нестись, нести яйца. Навідала кубелечко, де вутка несеться. Мет. 86.

3) Високо нестися, вго́ру нестися. Заноситься, важничать. Чи ти багатий, чи гордуватий, чи високо несешся? Н. п. Кожен, хто нестиметься вгору, — принизиться. Св. Л. XIV. 11.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 559.