НЕСМІЛО
Значення несміло це
НЕСМІ́ЛО. Присл. до несмі́лий. Дівчинка перша несміло підійшла до Христі (Мирний, III, 1954, 323); Ромко рвав маленькі голубі квіточки, що несміло визирали з трави (Кобр., Вибр., 1954, 156).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 385.
несміло Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| timidly | робко |
несміло Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| nesmilo | nesmilo | nesmilo |
несміло Рід - прислівник
несміло Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |
несміло в англійській розкладці - ytcvskj
Цитати української літератури з використанням слова несміло
"Ліс ніби помирився з нами й не дивився так вороже і суворо; дуби із співчуттям поглядали на нас згори; оголені берези несміло визирали з-за них і посміхались білим гіллям."Винниченко Володимир Кирилович - Момент
"Глибока ніч цілою вагою налягала на груди та не давала дихать, а думки несміло знов мацали мозок, ворушились і розгортались."Коцюбинський Михайло Михайлович - Що записано в книгу життя
"— Та де? — несміло питає, хоч сама бачить його."Самчук Улас Олексійович - Гори говорять!
"Максим несміло потягнув руку і, визволивши її, хутко сховав в кишеню."Винниченко Володимир Кирилович - Роботи!
"Дід ішов, схиливши голову, і вітер несміло, винувато гладив і хилитав його сиве, розкудовчене волосся."Винниченко Володимир Кирилович - Студент
"— Ну, добре… — якось несміло каже Шапочка й широко, по-дитячому розплющує очі"Винниченко Володимир Кирилович - Записки Кирпатого Мефістофеля
"— Наказував дохтур, щоб рано бути… — несміло додає він, — та задержали нас"Винниченко Володимир Кирилович - Чекання
"— несміло, але наче вогнем прорізала його мозок недокінчена думка"Винниченко Володимир Кирилович - Заручини
"І коли вони зупинялись, зупинялось і шарудіння в рівчаку, і чуть було, як несміло терся вітер біля їх, як зітхало щось у степу й неслися звуки сміху із маленького садка"Винниченко Володимир Кирилович - Голод