НЕПОСИДЯЩИЙ
Значення непосидящий це
НЕПОСИДЯ́ЩИЙ, а, е, рідко. Те саме, що непосидю́чий. Мокрієвська вешталась, крутилась по кімнатах, непосидяща та жвава, як живе срібло (Н.-Лев., IV, 1956, 324).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 363.
непосидящий Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
depositeasy | непосидящий |
непосидящий Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
neposydiashchyi | neposydiaschyi | neposydyashchyy |
непосидящий Рід - прикметник
непосидящий Словоформи слова
Називний | непосидящий | непосидяща | непосидяще | непосидящі |
Родовий | непосидящого | непосидящої | непосидящого | непосидящих |
Давальний | непосидящому | непосидящій | непосидящому | непосидящим |
Знахідний | непосидящий, непосидящого | непосидящу | непосидяще | непосидящі, непосидящих |
Орудний | непосидящим | непосидящою | непосидящим | непосидящими |
Місцевий | на/у непосидящому, непосидящім | на/у непосидящій | на/у непосидящому, непосидящім | на/у непосидящих |
непосидящий Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
11 | 5 | 6 |
непосидящий в англійській розкладці - ytgjcblzobq
Цитати української літератури з використанням слова непосидящий
"Непосидящий Конецпольськнй вскочив в свій намет і з переляку не знав, що хапати, неначе його намет навкруги вже обняла пожежа"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Князь Єремія Вишневецький
"Він покинув службу в фабриці й став до роботи мужицької, більш для його цікавої, бо він був рушливий, непосидящий"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Українські гумористи та штукарі
"На порожній платформі виснув одним один жандарм, а згодом вискочив з дверей старенький, але проворний батюшка з близького сельця Листвича, непосидящий отець Сава, котрий часто виїжджав на вокзал якраз по такому ж ділу, по якому виїхав і о"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Поміж ворогами
"— На те, щоб ви зостались в нас на обід, бо ви народ, молодий, непосидящий! — гукнув Іван Корнійович, стукнувши дверима й брязнувши ключами."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Хмари