НЕПОГАСНИЙ
Значення непогасний це
НЕПОГА́СНИЙ, а, е.
1. Який не гасне, якого не можна погасити; невгасимий. Живе, як зоря непогасна, образ Леніна в мужніх серцях (Сос., Так ніхто.., 1960, 8); Куди не глянь — квіти і квіти. Неначе то й не квіти, а живі, непогасні смолоскипи палають вогнем (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 113).
2. перен. Який з часом не втрачає своєї сили; неослабний. Великий гнів і непогасний пал Тобі [воїнові] левину навівали силу, Бо всі боролись за Отчизну милу (Рильський, II, 1960, 251); Є багато любовій, та найдужча й найвища з усіх, непогасна, як вічність, до тебе — моя Україно (Сос., II, 1958, 306); // Якого не можна стримати, угамувати. Погляд дружини був повний розпуки і непогасного болю (Збан., Між.. людьми, 1955, 61).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 357.
непогасний Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
Neogene | непогасний |
непогасний Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
nepohasnyi | nepohasnyi | nepohasnyy |
непогасний Рід - прикметник
непогасний Словоформи слова
Називний | непогасний | непогасна | непогасне | непогасні |
Родовий | непогасного | непогасної | непогасного | непогасних |
Давальний | непогасному | непогасній | непогасному | непогасним |
Знахідний | непогасний, непогасного | непогасну | непогасне | непогасні, непогасних |
Орудний | непогасним | непогасною | непогасним | непогасними |
Місцевий | на/у непогасному, непогаснім | на/у непогасній | на/у непогасному, непогаснім | на/у непогасних |
непогасний Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
10 | 4 | 6 |
непогасний в англійській розкладці - ytgjufcybq
Цитати української літератури з використанням слова непогасний
"Там, на поверхні Місяця, була холодна ніч, а в ярусах глибинного міста сяяв непогасний день."Бережний Василь Павлович - В зоряні світи
"Народжене великим почуттям, великим горінням, слово його і нині несе в собі непогасний вогонь і клекіт поетичної душі."Гончар Олесь Терентійович - Жити йому в віках