НЕДОВІРКУВАТИЙ
Значення недовіркуватий це
НЕДОВІ́РКУВАТИЙ, а, е, рідко.
1. до кого — чого і без додатка. Те саме, що недові́рливий.
2. заст. Який недостатньо вірить у бога, духів і т. ін. — Наш люд… недовіркуватий якийсь: ні польська, ані татарська віра до нього не пристає, навіть своєї цурається (Ле, Наливайко, 1957, 401).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 289.
Недовіркуватий, а, е. Недовѣрчивый. Волынь. Слов. Д. Эварн.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 544.
недовіркуватий Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| mistrustful | недовиркуватий |
недовіркуватий Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| nedovirkuvatyi | nedovirkuvatyi | nedovirkuvatyy |
недовіркуватий Рід - прикметник
недовіркуватий Словоформи слова
| Називний | недовіркуватий | недовіркувата | недовіркувате | недовіркуваті |
| Родовий | недовіркуватого | недовіркуватої | недовіркуватого | недовіркуватих |
| Давальний | недовіркуватому | недовіркуватій | недовіркуватому | недовіркуватим |
| Знахідний | недовіркуватий, недовіркуватого | недовіркувату | недовіркувате | недовіркуваті, недовіркуватих |
| Орудний | недовіркуватим | недовіркуватою | недовіркуватим | недовіркуватими |
| Місцевий | на/у недовіркуватому, недовіркуватім | на/у недовіркуватій | на/у недовіркуватому, недовіркуватім | на/у недовіркуватих |
недовіркуватий Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 14 | 6 | 8 |