НЕВІРНИК
Значення невірник це
НЕВІ́РНИК, а, ч. Непостійний, нетвердий у поглядах, стосунках з ким-небудь чоловік. У високій Шебелині білий сніжок тане, Не знаєш ти, невірнику, що з тобов ся стане (Коломийки, 1969, 195); // розм. Той, хто не визнає існування бога, не вірує в нього; безбожник. Біля столу стояв голова невірників, а з ним комсомолець Васько (Панч, II, 1956, 91).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 266.
Невірник, ка, м. Недовѣрчивый человѣкъ. Ум. Невірниченько. Ой ти, невірний-невірниченько, не віриш мені й мому личеньку. Чуб. V. 683.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 540.
невірник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| accurate | невирник |
невірник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| nevirnyk | nevirnyk | nevirnyk |
невірник Рід - іменник, чоловічий рід, істота
невірник Словоформи слова
| Називний | невірник | невірники |
| Родовий | невірника | невірників |
| Давальний | невірникові, невірнику | невірникам |
| Знахідний | невірника | невірників |
| Орудний | невірником | невірниками |
| Місцевий | на/у невірнику, невірникові | на/у невірниках |
| Кличний | невірнику | невірники |
невірник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 3 | 5 |