НАЩЕБЕТАТИ
Значення нащебетати це
НАЩЕБЕТА́ТИ, ечу́, е́чеш, док., перех., розм.
1. Багато, досхочу пощебетати. Вона була прудкенька, немов пташка, та жодна пташка, мабуть, не нащебече у годину такого, як вона (Вовчок, І, 1955, 352).
2. Наговорити багато (перев. дзвінко й весело). Нащебетала [Одарка] повну хату і, як та пташка, умчалася (Мирний, III, 1954, 33); Нащебетала [Бася] їй повні вуха новин (Коп., Дуже добре, 1937, 296).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 242.
Нащебетати, бечу, чеш, гл.
1) Нащебетать.
2) Наговорить много. Дівчата прибіжять, нащебечуть. МВ. І. 36.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 536.
нащебетати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| nameplate | нащебетати |
нащебетати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| nashchebetaty | naschebetaty | nashchebetaty |
нащебетати Рід - дієслово, доконаний вид
нащебетати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | нащебечу | нащебечемо |
| 2 особа | нащебечеш | нащебечете |
| 3 особа | нащебече | нащебечуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | нащебетав | нащебетали |
| Жіночий рід | нащебетала | |
| Середній рід | нащебетало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | нащебечімо | |
| 2 особа | нащебечи | нащебечіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | нащебетавши |
нащебетати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |