НАШУКУВАТИ
Значення нашукувати це
НАШУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., НАШУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Шукати, розшукувати кого-, що-небудь. Дехто з офіцерів нашукував біля клубу свою знайому (Хор., Незакінч. політ, 1960, 94); Він, розгорнувши свого задачника і нашукавши.. завдання, почав ними мучити хлопця (Гр., Без хліба, 1958, 14); // Знаходити яку-небудь кількість чогось. Зітхнула [дівчина] і сказала, усміхнувшись. — Бери [ягоди]. Я собі ще нашукаю (Тют., Вир, 1964, 473).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 242.
Нашукувати, кую, єш, сов. в. нашука́ти, ка́ю, єш, гл. Выискивать, выискать, находить, найти.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 535.
нашукувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| nakukuvat | нашукувати |
нашукувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| nashukuvaty | nashukuvaty | nashukuvaty |
нашукувати Рід - дієслово, недоконаний вид
нашукувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | нашукую | нашукуємо |
| 2 особа | нашукуєш | нашукуєте |
| 3 особа | нашукує | нашукують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | нашукуватиму | нашукуватимемо |
| 2 особа | нашукуватимеш | нашукуватимете |
| 3 особа | нашукуватиме | нашукуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | нашукував | нашукували |
| Жіночий рід | нашукувала | |
| Середній рід | нашукувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | нашукуймо | |
| 2 особа | нашукуй | нашукуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | нашукуючи | |
| Минулий час | нашукувавши |
нашукувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |