НАЧИНИТИ
Значення начинити це
НАЧИНИ́ТИ1 див. начиня́ти.
НАЧИНИ́ТИ2, чиню́, чи́ниш, док., перех., заст.
1. Наробити, натворити чого-небудь (перев. недоброго). Наварив пива — начинив дива (Номис, 1864, № 7572); Дитина одвернулася і начинила репету (Мирний, IV, 1955, 49).
2. Зробити ким-, чим-небудь. Як же.. громада зібралася на пораду, кого начинити сотником, то всі ув один голос і гукнули: — А кому ж буть? Уласовичу, Забрьощенку (Кв.-Осн., II, 1956, 153).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 235.
I. Начинити См. Начиняти.
II. Начинити, ню́, ниш, гл.
1) Надѣлать, сдѣлать. Наварив пива, начинив дива. Ном. № 7572.
2) О лисицѣ: родить дѣтенышей. Лисичка начинить дітей. Шух. І. 212.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 533.
начинити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| stuff | начинить |
начинити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| nachynyty | nachynyty | nachynyty |
начинити Рід - дієслово, доконаний вид
начинити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | начиню | начинимо |
| 2 особа | начиниш | начините |
| 3 особа | начинить | начинять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | начинив | начинили |
| Жіночий рід | начинила | |
| Середній рід | начинило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | начинімо | |
| 2 особа | начини | начиніть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | начинивши |
начинити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |