НАЧАРУВАТИ
Значення начарувати це
НАЧАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. За забобонними уявленнями — чаруючи, добитися чого-небудь, викликати щось і т. ін. Научай, бідна вдова, та свойого сина; Як не будеш научати, буду чарувати; Начарую руки, ноги і чорнії очі (Чуб., V, 1874, 256).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 234.
Начарувати, ру́ю, єш, гл.
1) Наколдовать, наворожить.
2) Приколдовать, приворожить. Дівчина козаченька та й начарувала. Н. п.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 532.
начарувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| conjure | наколдовать |
начарувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| nacharuvaty | nacharuvaty | nacharuvaty |
начарувати Рід - дієслово, доконаний вид
начарувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | начарую | начаруємо |
| 2 особа | начаруєш | начаруєте |
| 3 особа | начарує | начарують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | начарував | начарували |
| Жіночий рід | начарувала | |
| Середній рід | начарувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | начаруймо | |
| 2 особа | начаруй | начаруйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | начарувавши |
начарувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |