НАТОРОЧИТИ

НАТОРО́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм.

1. Насмикати яку-небудь кількість ниток з чогось.

2. перен. Наговорити багато чого-небудь нерозумного, безглуздого. [Горпина:] Тебе тілько послухай, то ти такого наторочиш, що й за день не переслухаєш (Кроп., І, 1958, 149); — Розкажіть же, що там вам наторочили? — допитувалась Ликера (Добр., Ол. солдатики, 1961, 18).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 216.

Наторочити, чу, чиш, гл.

1) Надергать (нитокъ). Натороч ниток з панчохи.

2) Наболтать пустяковъ. Це вам снилось, а ви й панові наторочили. К.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 527.