НАСТИНАТИ
Значення настинати це
НАСТИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Зрізати або зрубати яку-небудь кількість чогось. Пораненого товариша поклали [опришки] на високе ложе із смерекових м’яких галузок, яких побратими настинали цілу купу (Гжицький, Опришки, 1962, 148).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 200.
Настинати, на́ю, єш, гл. Срубить много, убить многихъ рѣжущимъ орудіемъ. Повен двір і сад їх настинато та навішано горопах. К. ЦН. 274.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 523.
настинати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
nastynate | настинати |
настинати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
nastynaty | nastynaty | nastynaty |
настинати Рід - дієслово, доконаний вид
настинати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | настинаю | настинаємо |
2 особа | настинаєш | настинаєте |
3 особа | настинає | настинають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | настинав | настинали |
Жіночий рід | настинала | |
Середній рід | настинало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | настинаймо | |
2 особа | настинай | настинайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | настинавши |
настинати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
9 | 4 | 5 |