НАСЛІДУВАЧ
Значення наслідувач це
НАСЛІ́ДУВАЧ, а, ч.
1. Той, хто наслідує кого-, що-небудь. Шевченко знав, що справжній творець повинен бути самобутнім, оригінальним художником, а не наслідувачем (Літ. газ., 2. VI 1949, 2).
2. чого. Той, хто наслідує чиї-небудь погляди, дотримується якогось учення; послідовник. В нашій республіці є немало наслідувачів славного почину Валентини Гаганової (Ком. Укр., 7, 1962, 56); Йосип Яковлевич Магомет — один з славних наслідувачів геніального перетворювача природи [І. В. Мічуріна] (Минко, Повна чаша, 1950, 69).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 192.
Наслідувач, ча, м. Подражатель. Желех.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 520.
наслідувач Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| wannabe | подражатель |
наслідувач Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| nasliduvach | nasliduvach | nasliduvach |
наслідувач Рід - іменник, чоловічий рід, істота
наслідувач Словоформи слова
| Називний | наслідувач | наслідувачі |
| Родовий | наслідувача | наслідувачів |
| Давальний | наслідувачеві, наслідувачу | наслідувачам |
| Знахідний | наслідувача | наслідувачів |
| Орудний | наслідувачем | наслідувачами |
| Місцевий | на/у наслідувачі, наслідувачу, наслідувачеві | на/у наслідувачах |
| Кличний | наслідувачу | наслідувачі |
наслідувач Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 4 | 6 |