НАСЛІДИТИ
Значення наслідити це
НАСЛІ́ДИТИ див. наслі́дувати.
НАСЛІДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., розм. Забруднюючи, залишити сліди на чому-небудь. — А ти куди, проклятий? Агуш! бач — наслідив на книжці! Що мені Марко скаже, як побачить на ній півнячі сліди? (Коцюб., II, 1955, 20); Хто б це міг вигадати, крім графа Володимира Романовича, наслідити брудними чобітьми на паркеті? (Донч., III, 1956, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 191.
наслідити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| heritage | наследить |
наслідити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| naslidyty | naslidyty | naslidyty |
наслідити Рід - дієслово, доконаний вид
наслідити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | насліджу | наслідимо |
| 2 особа | наслідиш | наслідите |
| 3 особа | наслідить | наслідять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | наслідив | наслідили |
| Жіночий рід | наслідила | |
| Середній рід | наслідило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | наслідімо | |
| 2 особа | насліди | наслідіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | наслідивши |
наслідити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |
наслідити в англійській розкладці - yfckslbnb
Цитати української літератури з використанням слова наслідити
"Тут панує такий ідеальний порядок, що я боюсь зайвий крок ступити, щоб не наслідити"Дімаров Анатолій Андрійович - На коні й під конем