НАРАЛЬНИК
Значення наральник це
НАРА́ЛЬНИК, а, ч. Змінна частина робочого органа грунтообробних знарядь. Сень трактора веде, наральники рихлять землю (Горд., Дівчина.., 1954, 145); Поля свої анти обробляли плугом із залізним наральником, сіяли просо, ячмінь, пшеницю, коноплі (Літ. Укр., 21.1 1964, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 168.
Нара́льник, ка, м. Желѣзная часть рала, одѣвающаяся кописть, родъ сошника. Чуб. VII. 401.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 515.
наральник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| karalnik | наральник |
наральник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| naralnyk | naral'nyk | naral'nyk |
наральник Рід - іменник, чоловічий рід, неістота
наральник Словоформи слова
| Називний | наральник | наральники |
| Родовий | наральника | наральників |
| Давальний | наральникові, наральнику | наральникам |
| Знахідний | наральник | наральники |
| Орудний | наральником | наральниками |
| Місцевий | на/у наральнику | на/у наральниках |
| Кличний | наральнику | наральники |
наральник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 3 | 5 |