НАПУДИТИ
Значення напудити це
НАПУ́ДИТИ, джу, диш, док., перех., діал. Налякати. З’їдливо сказав Авірон: — ..Мойсею, Страх загрів і напудив ти нас Приповісткою сею! (Фр., XII, 1953, 496).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 165.
Напу́дити, джу, диш, гл.
1) Налить. Багато бочок напудили.
2) Намочить. От напудив, як той віл!
3) Напугать.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 514.
напудити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| nudity | напудити |
напудити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| napudyty | napudyty | napudyty |
напудити Рід - дієслово, доконаний вид
напудити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | напуджу | напудимо |
| 2 особа | напудиш | напудите |
| 3 особа | напудить | напудять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | напудив | напудили |
| Жіночий рід | напудила | |
| Середній рід | напудило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | напудімо | |
| 2 особа | напуди | напудіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | напудивши |
напудити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |