НАПРОКУДИТИ
Значення напрокудити це
НАПРОКУ́ДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. Наробити, натворити чого-небудь поганого, неприємного, непорядного. — А правда була така, що хто б ти не був, що б ти не напрокудив, — сміло йди до князя (Хотк., І, 1966, 98).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 161.
Напроку́дити, джу, диш, гл. Напроказить. Мабуть добре напрокудив, що вже й очей не появе.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 512.
напрокудити Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
to screw up | напрокудити |
напрокудити Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
naprokudyty | naprokudyty | naprokudyty |
напрокудити Рід - дієслово, доконаний вид
напрокудити Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | напрокуджу | напрокудимо |
2 особа | напрокудиш | напрокудите |
3 особа | напрокудить | напрокудять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | напрокудив | напрокудили |
Жіночий рід | напрокудила | |
Середній рід | напрокудило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | напрокудімо | |
2 особа | напрокуди | напрокудіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | напрокудивши |
напрокудити Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
11 | 5 | 6 |