НАПРАВНИК

Значення направник це

НАПРА́ВНИК, а, ч.

1. Фахівець, майстер, який лагодить, направляє що-небудь.

2. розм. Той, хто направляє (у 6, 7 знач.). То такий порадник, тільки на зле направник (Сл. Гр.); Радивон.. не розгубився з хвали. Із властивою йому доброю звичкою відзначив своїх направників, радників (Горд., Дівчина.., 1954, 89).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 159.

Напра́вник, ка, м.

1) Руководитель.

2) Подстрекатель, подуститель. То такий порадник, тілько на зле направник. Черк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 512.

направник Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
Napravnikнаправник

направник Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
napravnyknapravnyknapravnyk

направник Рід - іменник, чоловічий рід, істота

направник Словоформи слова

Називнийнаправникнаправники
Родовийнаправниканаправників
Давальнийнаправникові, направникунаправникам
Знахіднийнаправниканаправників
Оруднийнаправникомнаправниками
Місцевийна/у направнику, направниковіна/у направниках
Кличнийнаправникунаправники

направник Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
936

направник в англійській розкладці - yfghfdybr