НАПОРЯДКУВАТИ
Значення напорядкувати це
НАПОРЯДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Порядкуючи, наробити, натворити чого-небудь (перев. небажаного, поганого). Радивон Ржа .. повів гнівну річ: хто тут хазяїн? Порядкує хто? Я веду господарство чи Павлюк? Буде вже, напорядкував! (Горд., Дівчина.., 1954, 101).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 157.
Напорядкува́ти, ку́ю, єш, гл. Распорядиться.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 511.
напорядкувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| naparadhi | напорядкувати |
напорядкувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| naporiadkuvaty | naporiadkuvaty | naporyadkuvaty |
напорядкувати Рід - дієслово, доконаний вид
напорядкувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | напорядкую | напорядкуємо |
| 2 особа | напорядкуєш | напорядкуєте |
| 3 особа | напорядкує | напорядкують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | напорядкував | напорядкували |
| Жіночий рід | напорядкувала | |
| Середній рід | напорядкувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | напорядкуймо | |
| 2 особа | напорядкуй | напорядкуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | напорядкувавши |
напорядкувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 13 | 6 | 7 |