НАПЛЮВАТИ
Значення наплювати це
НАПЛЮВА́ТИ, юю́, ює́ш; наказ, сп. наплю́й; док.
1. Зробити один або декілька плювків куди-небудь, на щось. — Був тут Медвідь і назвав нас потерчатами, ще й наплював у наше гніздо (Фр., IV, 1950, 67).
2. перен., розм. Виявити до кого-, чого-небудь зневагу, презирство, байдужість; не порахуватися з кимось. Нічого, друже, не журися! В дулевину себе закуй, Гарненько богу помолися, А на громаду хоч наплюй! (Шевч., II, 1963, 225); Йому вже давно хотілося наплювати на все — на школу, на рідний дім, на книжки (Збан., Курил. о-ви, 1963, 19).
3. тільки інфін. Уживається для вираження цілковитої байдужості. — Це, знаєте, зовсім не входить в наші плани. Будь інший час — тоді що! Наплювать (Хотк., І, 1966, 171).
◊ Наплюва́ти в ду́шу див. душа́; Не дава́ти (не да́ти) наплюва́ти собі́ в ка́шу див. ка́ша; У ха́ту наплюва́ти — зайти, навідатися до кого-небудь. — До мене! до мене! хоч у хату наплюйте! — кричала Параска і на Івана Трохимовича і на Зіньку (Мирний, IV, 1955, 56).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 153.
Наплюва́ти, люю́, є́ш, гл. Наплевать. Наплюю я багачу, коли хліб свій молочу. Ном. № 2559. І в ха́ту не наплює́. И на минутку не заглянетъ, не зайдетъ. Як до чужих, то і на увесь день, а до мене — і в хату не наплювала. Мир. Пов. II. 92.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 510.
наплювати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| care | наплевать |
наплювати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| napliuvaty | napliuvaty | naplyuvaty |
наплювати Рід - дієслово, доконаний вид
наплювати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | наплюю | наплюємо |
| 2 особа | наплюєш | наплюєте |
| 3 особа | наплює | наплюють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | наплював | наплювали |
| Жіночий рід | наплювала | |
| Середній рід | наплювало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | наплюймо | |
| 2 особа | наплюй | наплюйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | наплювавши |
наплювати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |
наплювати в англійській розкладці - yfgk.dfnb
Цитати української літератури з використанням слова наплювати
"— Нога, — весело відповів Сивоок, згадуючи свій намір наплювати цьому чоловікові в його розкішну бороду."Загребельний Павло Архипович - Диво
"- А менi на зауваження Шарпачки наплювати! - вiдрубала жаба"Жилинскайте Витауте - Подорож у Тандадрику
"Чого ж я буду гинути тут? Наплювати на все"Мирний Панас - Голодна воля
"— Та рублів п’ять на перший раз треба… А там — побачимо, що буде: чи можна вести діло, чи, може, наплювати…"Мирний Панас - Хіба ревуть воли, як ясла повні
"І ніяких «незаконних» дітей! Всі — законні, всі — від усіх мужів, яких я хочу мати хоч тисячу! І наплювати на всіх батьків, коли вони не любитимуть своїх дітей"Винниченко Володимир Кирилович - Сонячна машина
"КЗОТ вони знають, як молитовник, і не дадуть собі в кашу наплювати."Багряний Іван Павлович - Тигролови
"От побачиш, що й далі духопели від нас їстимуть, та таки й не дамо нам у кашу наплювати."Грінченко Борис Дмитрович - Під тихими вербами
"А менi, зрештою, наплювати на вас всiх"Кашин Владимир - День народження
"Я вам не перекупка, не яблушниця, котрій можна в вічі наплювати"Нечуй-Левицький Іван Семенович - На кожум’яках
"— Він цінує і твоє діло, але і в свою кашу наплювати не дасть"Гончар Олесь Терентійович - Тронка