НАПЕРЧИТИ
Значення наперчити це
НАПЕРЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., перех. Покласти в щось їстівне яку-небудь кількість перцю або посипати перцем. Пироги добрі, та начинку дуже наперчили (Сл. Гр.); *Образно. — Та й бриклива ж ти, Мотре, хоч я тебе колись любив за той перець. Вже дуже наперчила! (Н.-Лев., II, 1956, 371).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 141.
Наперчи́ти, чу́, чи́ш, гл. Приправить перцемъ. Желех. Пироги добрі, та начинку дуже наперчили. Харьк. г.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 508.
наперчити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| supercity | наперчити |
наперчити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| naperchyty | naperchyty | naperchyty |
наперчити Рід - дієслово, доконаний вид
наперчити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | наперчу | наперчимо |
| 2 особа | наперчиш | наперчите |
| 3 особа | наперчить | наперчать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | наперчив | наперчили |
| Жіночий рід | наперчила | |
| Середній рід | наперчило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | наперчімо | |
| 2 особа | наперчи | наперчіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | наперчивши |
наперчити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |