НАПАРИТИ
Значення напарити це
НАПА́РИТИ, рю, риш, док., перех.
1. Парячи, приготувати яку-небудь кількість чогось; // Настояти на окропі. Окріп стояв у печі, кинула [Ганна] в нього сухої материнки, підклала трісок, напарила добре (Ю. Янов., Мир, 1956, 63).
2. розм. Надмірно нагріваючи, викликати випаровування та утворення чого-небудь. Надвечір сонце напарило гори білих хмар, вони помалу попливли над краєм землі на схід, згущуючи духоту (Горький, Діло Артам., перекл. за ред. Варкентін, 1950, 143).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 138.
Напа́рити, рю, риш, гл. Напарить.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 507.
напарити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| napar | напарить |
напарити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| naparyty | naparyty | naparyty |
напарити Рід - дієслово, доконаний вид
напарити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | напарю | напаримо |
| 2 особа | напариш | напарите |
| 3 особа | напарить | напарять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | напарив | напарили |
| Жіночий рід | напарила | |
| Середній рід | напарило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | напармо | |
| 2 особа | напар | напарте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | напаривши |
напарити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |