НАМІСТИТИ
Значення намістити це
НАМІСТИ́ТИ, іщу́, і́стиш, док., перех., діал. Помістити. — А не знати, кумо, — кажуть мої провідники, — де би тут його [злодія] намістити? (Фр., II, 1950, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 128.
Намісти́ти, міщу́, стиш, гл. Помѣстить много, наставить.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 503.
намістити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| put in | намиститы |
намістити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| namistyty | namistyty | namistyty |
намістити Рід - дієслово, доконаний вид
намістити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | наміщу | намістимо |
| 2 особа | намістиш | намістите |
| 3 особа | намістить | намістять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | намістив | намістили |
| Жіночий рід | намістила | |
| Середній рід | намістило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | намістімо | |
| 2 особа | намісти | намістіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | намістивши |
намістити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |