НАМІСНИЦТВО

Значення намісництво це

НАМІ́СНИЦТВО, а, с.

1. Адміністративний орган правління, очолюваний намісником (у 1 знач.). "Руська бесіда" подала до намісництва львівського просьбу про дозвіл основання [заснування] у Львові постійного руського театру (Фр., XVI, 1955, 97).

2. іст. Територіальна одиниця, якою керував намісник (у 1 знач.). З лівобережних і південних українських земель було згодом утворено п’ять намісництв: Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське, пізніше — Харківське і Катеринославське (Іст. УРСР, І, 1953, 352); Височайшим указом справу цю [турбаївців] було доручено вести правителеві Катеринославського намісництва генерал-майору Каховському (Гончар, Таврія.., 1957, 134).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 128.

намісництво Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
municipalityнаместничество

намісництво Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
namisnytstvonamisnytstvonamisnytstvo

намісництво Рід - іменник, середній рід, неістота

намісництво Словоформи слова

Називнийнамісництвонамісництва
Родовийнамісництванамісництв
Давальнийнамісництвунамісництвам
Знахіднийнамісництвонамісництва
Оруднийнамісництвомнамісництвами
Місцевийна/у намісництвіна/у намісництвах
Кличнийнамісництвонамісництва

намісництво Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
1147

намісництво в англійській розкладці - yfvscybwndj

Цитати української літератури з використанням слова намісництво

"Але намісництво? При живому королеві, наставленому султаном, і намісник? Та ще й гяур? Але Гріті затявся і відступати не хоче ні за яку ціну"Загребельний Павло Архипович - Роксолана