НАМУЧИТИ
Значення намучити це
НАМУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. і без додатка. Багато, довго помучити; завдати багато мук, страждань. Вставати на цей раз Данило не поспішав. Чудернацький сон намучив (Коп., Вибр., 1953, 172).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 133.
Наму́чити, чу, чиш, гл. Намучить, измучить.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 505.
намучити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| torture | намучиты |
намучити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| namuchyty | namuchyty | namuchyty |
намучити Рід - дієслово, доконаний вид
намучити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | намучу | намучимо |
| 2 особа | намучиш | намучите |
| 3 особа | намучить | намучать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | намучив | намучили |
| Жіночий рід | намучила | |
| Середній рід | намучило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | намучмо | |
| 2 особа | намуч | намучте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | намучивши |
намучити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |