НАМОРДУВАТИСЯ

НАМОРДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. Багато, довго помучитися. Скільки людей кістьми полягло, висушуючи ці болота, скільки намордувалося на цих казкових спорудах, що зводилися во славу всевладного імператора (Ів., Тарас, шляхи, 1954, 63); // Те саме, що натоми́тися. За день так людина наштовхається та намордується, що тільки схилиться до подушки, .. засинає (Збан., Сеспель, 1961, 211).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 131.

Намордува́тися, ду́юся, єшся, гл. Намучиться, устать.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 504.