НАМНОЖИТИ
Значення намножити це
НАМНО́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех., розм. Збільшити кількісно. Намножити добра; // Розплодити, розвести у великій кількості. — Господи! і хто намножив таку нечисть! — спитав, знову зітхнувши, Івась (Мирний, І, 1954, 271).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 129.
Намно́жити, жу, жиш, гл. Умножить, расплодить. А він же то намножив їм господи. К. Іов. 50.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 504.
намножити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| nanojit | намножити |
намножити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| namnozhyty | namnozhyty | namnozhyty |
намножити Рід - дієслово, недоконаний вид
намножити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | намножу | намножимо |
| 2 особа | намножиш | намножите |
| 3 особа | намножить | намножать |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | намножитиму | намножитимемо |
| 2 особа | намножитимеш | намножитимете |
| 3 особа | намножитиме | намножитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | намножив | намножили |
| Жіночий рід | намножила | |
| Середній рід | намножило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | намножмо | |
| 2 особа | намнож | намножте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | намножачи | |
| Минулий час | намноживши |
намножити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |