НАМАНЮВАТИ
Значення наманювати це
НАМА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАМАНИ́ТИ, маню́, ма́ниш, док., перех., розм. Приваблюючи чим-небудь, запрошувати, зазивати когось у великій кількості. Давай до себе наманювати людей (Сл. Гр.); — Я закличу до себе троїсті музики та наманю хлопців повну хату і кімнату, ще й подвір’ячко! (Н.-Лев., І, 1956, 96).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 124.
Нама́нювати, нюю, єш, сов. в. намани́ти, маню́, ниш, гл. Приманивать, приманить, наманивать, наманить. Нарвав квіточок, наманив дівочок. Грин. III. 553. Я закличу музики та наманю хлопців. Левиц. І. 49. Давай до себе наманювати людей. Мнж. 133.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 502.
наманювати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| nananuwat | наманювати |
наманювати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| namaniuvaty | namaniuvaty | namanyuvaty |
наманювати Рід - дієслово, недоконаний вид
наманювати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | наманюю | наманюємо |
| 2 особа | наманюєш | наманюєте |
| 3 особа | наманює | наманюють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | наманюватиму | наманюватимемо |
| 2 особа | наманюватимеш | наманюватимете |
| 3 особа | наманюватиме | наманюватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | наманював | наманювали |
| Жіночий рід | наманювала | |
| Середній рід | наманювало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | наманюймо | |
| 2 особа | наманюй | наманюйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | наманюючи | |
| Минулий час | наманювавши |
наманювати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |