НАЛАГОДЖУВАТИСЯ

НАЛА́ГОДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАЛА́ГОДИТИСЯ, джуся, дишся, док.

1. Набирати нормального стану; організовуватися, іти на лад. Життя агронома Шульженка потроху налагоджувалося (Кач., Вибр., 1953, 215); Школа двокласова, гарна,.. співробітники — учителі — хороші. Робота налагодилась. (Вас., IV, 1960, 37); Налагодився регулярний поштовий зв’язок, але листів від Ярослави не було (Дмит., Розлука, 1957, 192).

2. Ставати придатним для роботи, використання. Апарат, лиш на мить знизивши силу прийому, знов налагодився (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 237).

3. з інфін., без додатка. Приготовлятися до чого-небудь; збиратися робити щось. — Ти мені, Дарко, не говори за це, — промовила [Ярина], налагоджуючись додому йти (Л. Укр., III, 1952, 739); [Олекса:] А ви, дядьку, що це, в дорогу наче налагодилися? (К.-Карий, І, 1960, 81); Мишуня налагодився слухати про механізацію, він любив ці розмови (Ю. Янов., II, 1954, 136).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 114.

Нала́годжуватися, джуюся, єшся, сов. в. нала́годитися, джуся, дишся, гл.

1) Приготовляться, приготовиться, собираться, собраться. Налагодилась князівна до кляштору. Стор. МПр. 69. Серединський налагодився іти до князя. Левиц. І. 221.

2) Починяться, починиться, снаряжаться, снарядиться.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 498.