НАКРИЧАТИ

Значення накричати це

НАКРИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док.

1. неперех., на кого. Різким, підвищеним голосом вилаяти кого-небудь. Настя накричала на нього, щоб він не встрявав у бабську роботу (Коцюб., І, 1955, 53); — Заснеш ти сьогодні чи ні, бісова дитино? — накричала на неї Олена (Тют., Вир, 1964, 104).

2. перех., перев. із сл. вуха, голова і т. ін. Довго і сильно кричачи, стомити кого-небудь. — Так накричали, наверещали мені вуха своїми піснями, аж в голові гуде (Н.-Лев., І, 1956, 138); Прибігла якась цокотуха-перекупка, заверещала, накричала Прісьці повну голову (Л. Янов., І, 1959, 291).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 112.

Накрича́ти, чу́, чи́ш, гл. Накричать. Як накричить на дітей! Рудч. Ск. II. 130.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 497.

накричати Переклад слова

Переклад на англійську
Translate		Переклад на російську
Перевод
to yellнакричать

накричати Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
nakrychatynakrychatynakrychaty

накричати Рід - дієслово, доконаний вид

накричати Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особанакричунакричимо
2 особанакричишнакричите
3 особанакричитьнакричать
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий ріднакричавнакричали
Жіночий ріднакричала
Середній ріднакричало
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа накричімо
2 особанакричинакричіть
ДІЄПРИСЛІВНИК
Минулий часнакричавши

накричати Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
945

накричати в англійській розкладці - yfrhbxfnb

Цитати української літератури з використанням слова накричати

"А ми то що ж таке? А моя жінка що ж таке? За се я готовий розсердитись, готовий накричати повний двір, готовий і не знаю що зробити!"Нечуй-Левицький Іван Семенович - На кожум’яках