НАКРИКУВАТИ
Значення накрикувати це
НАКРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Особливо виділяти звук, слово і т. ін.; наголошувати, підкреслювати. — Я змерзла, я, я! — та так уже на те я накрикує [пані]! (Вовчок, І, 1955, 119).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 112.
Накри́кувати, кую, єш, сов. в. накри́кнути, кну, неш, гл. Дѣлать, сдѣлать удареніе на словѣ, выкрикивать, выкрикнуть слово. — Час їхати! — Та вона ж голодна, серце… Дивись, як змерзла! — Я змерзла, я, я! — та так уже на те я накрикує. МВ. (О. 1862. III. 52).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 496.
накрикувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| scream | накрикувати |
накрикувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| nakrykuvaty | nakrykuvaty | nakrykuvaty |
накрикувати Рід - дієслово, недоконаний вид
накрикувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | накрикую | накрикуємо |
| 2 особа | накрикуєш | накрикуєте |
| 3 особа | накрикує | накрикують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | накрикуватиму | накрикуватимемо |
| 2 особа | накрикуватимеш | накрикуватимете |
| 3 особа | накрикуватиме | накрикуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | накрикував | накрикували |
| Жіночий рід | накрикувала | |
| Середній рід | накрикувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | накрикуймо | |
| 2 особа | накрикуй | накрикуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | накрикуючи | |
| Минулий час | накрикувавши |
накрикувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |