НАКИВУВАТИ
Значення накивувати це
НАКИ́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., розм.
1. Кивати злегенька або час від часу. Злегенька накивували [попівські жінки] пальчиками на Зельмана і цікавилися, де він примістив нового війта (Черемш., Тв., 1960, 247).
2. Те саме, що підмо́ргувати. — Ну, которого ж, Оксано, будеш зятем звати? .. Чи не отого кучерявого? — накивує Кирило оком на Вітю (Вас., II, 1959, 166); Молода, ставна тітка стріляла в нього очима-тернинами, накивуючи бровою (Мушк., Чорний хліб, 1960, 105); * Образно. Далеко на обрії сонно накивує вогняною бровою мигавиця (Мушк., Серце.., 1962, 136).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 101.
накивувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| nabuwwat | накивуваты |
накивувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| nakyvuvaty | nakyvuvaty | nakyvuvaty |
накивувати Рід - дієслово, недоконаний вид
накивувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | накивую | накивуємо |
| 2 особа | накивуєш | накивуєте |
| 3 особа | накивує | накивують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | накивуватиму | накивуватимемо |
| 2 особа | накивуватимеш | накивуватимете |
| 3 особа | накивуватиме | накивуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | накивував | накивували |
| Жіночий рід | накивувала | |
| Середній рід | накивувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | накивуймо | |
| 2 особа | накивуй | накивуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | накивуючи | |
| Минулий час | накивувавши |
накивувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |