НАДХОДИТИ

НАДХО́ДИТИ, джу, диш, недок., НАДІЙТИ́, дійду́, ді́йдеш, док.

1. Ідучи, прибувати кудись або наближатися до кого-, чого-небудь, часто трохи пізніше, ніж інші; підходити, приходити. Хата усе наповнялася людьми, що надходили (Вовчок, І, 1955, 165); Семен побачив, що надходить Панько й буде попри нього проходити (Март., Тв., 1954, 113); Людей було вже чимало, і ще надходили. Більше молодь: хлопці, дівчата… (Головко, І, 19,’)7, 165); — Сип, дочко, обідати, — казала мати. — Нехай, мамо, Василь надійде, — одказала Ганна (Н.-Лев., І, 1956. 85); — Мені треба до Олесі забігти. А ви собі йдіть. Я, можливо, надійду пізніше (Руд., Вітер.., 1959, 394); // Пливучи, їдучи, наближатися, прибувати. Надходить пароплав. Зигзагами хисткими Огні відбилися у чорній глибині (Рильський, І, 1960. 327); 3 поля одна за одною надходять гарби і автомашини, навантажені зеленою кукурудзяною масою (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 84); Перші плоти мали надійти в понеділок уранці (Мур., Бук. повісті, 1959, 177); // розм. Прибувати куди-небудь з певним завданням. На зустрічних машинах надходили резерви (Довж., І, 1958, 290); Вже на сході зайнялась ранкова заграва, коли раптом з лісу надійшла підмога і вдарила на фашистів (Збан., Крил. гонець, 1953, 7).

2. Наступати, наставати, наближатися в часі (про пори року, частини дня і т. ін.). Надходить осінь. Одробились у полі; справили обжинки (Вовчок, І, 1955, 61); Надходив весняний ранок (Чорн., Визвол. земля, 1959, 22); Непомітно надійшов вечір (Вас., II, 1959, 168); І червень настиг, новий, І липень надійде Такий заквітчаний, такий, Яких нема ніде! (Рильський, II, 1960, 265); // Починатися, наставати (про суспільні явища). Не змовкає на робітничих .мітингах ім’я Леніна. Надходять великі події — все говорить про це (Довж., І, 1958, 51); А ви [батьки] хіба стояли на розпутті, Коли погибель надійшла панам (Павл., Бистрина, 1959, 99).

3. Приходити на місце призначення, доставлятися куди-небудь (про щось відправлене, послане і т. ін.). Щоб скласти зведення погоди. Центральний інститут прогнозів у Москві опрацьовує тисячі телеграм, що надходять з різних кінців земної кулі (Рад. Укр., 6.11 1965, 3); Про розмах раціоналізаторської думки на [Костянтинівському] заводі свідчить той факт, що лише за півроку надійшло 368 пропозицій (Наука.., 6, 1959, 24); Серед купи різних листів, що надійшли за цей час, я знайшов другу відповідь полковника Коркишка (Логв., Давні рани, І961, 17); // Поширюватися, досягати чого-небудь, доходити до кого-небудь (про чутки, відомості і т. ін.). Щоразу надходять чутки про падіння то того, то іншого дота, хоч і бійці-штурмовики часом гинуть разом із ним (Гончар, III, 1959, 54); Сумні вісті надходили одна за одною — татари поруйнували Рязань, Владимир, Москву (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 450).

4. Оволодівати кимось, охоплювати кого-небудь (про настрій, почуття, стан і т. ін.). Збагнув, що до його дружини надходить важка байдужість. Він розуміє, що ця байдужість страшніша за стогони й сльози (Стельмах, І, 1962, 164); А коли надійде втома, Сон в обійми забере. Чи не ляжеш спати вдома (Олесь, Вибр., 1958, 340); Знову й знову надходив давній, знайомий біль від непоправної втрати (Донч., V, 1957, 537).

5. Виникати, з’являтися (про думки, спогади і т. ін.). Любо йому, і на дитиняче чоло знов немов хмарка набігає — се думка надходить (Фр., І, 1955, 234).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 83.

Надхо́дити . См. Надіходити.

Надходи́ти, джу́, диш, гл. Повредить немного отъ хожденія обувь, одежду.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 487.