НАДИБАТИ
Значення надибати це
НАДИ́БАТИ див. надиба́ти.
НАДИБА́ТИ, а́ю, а́єш і НАДИ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДИ́БАТИ, аю, аєш, док., розм.
1. перех. Зустрічати на шляху, по дорозі кого-, що-небудь. Іде козак дорогою. Дівку надибає (Рудан., Тв., 1956, 131); Він оглядався по дорозі, чи не можна б до когось прилучитися, але нікого такого не надибував (Кобр., Вибр., 1954, 62); А вона все йде та йде. Нарешті, надибала якусь високу-високу хату без вікон і без дверей (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 259); * Образно. Ходив собі Вовчик-братик по лісі, ходив, та й надибала його тяжкая пригода (Фр., IV, 1950, 54).
2. перех. Знаходити, виявляти кого-, що-небудь; відшукувати. На стіні надибую портрет господаря, мальований олівцем (Ле, В снопі.., 1960, 326); Обійшов [Грицько] горище, надибав сушені груші, взяв скілько штук і почав гризти (Вас., І, 1959, 176); Лишався єдиний вихід: прямувати навпростець, надибати перше-ліпше село і там розпитати про дорогу на станцію (Гур., Друзі.., 1959, 20); // неперех., на кого-що. Випадково натикатися на щось: натрапляти. Тоня, заглибившись в ті простори далеко, надибує часом, лише на міцні укриття у землі та на сліди клумб біля командного пункту (Гончар, Тронка, 1963, 317); На купу хмизу десь надибали [дівчата], розклали вогнище мерщій (Забіла, Промені, 1951, 152).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 67.
Нади́бати, баю, єш, гл. Найти, встрѣтить. Лихая доля й під землею надибає. Ном. № 1728. Гей їхав козак з України, надибав дівчину край долини. Лукаш. 120.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 482.
надибати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to get | надыбать |
надибати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| nadybaty | nadybaty | nadybaty |
надибати Рід - дієслово, доконаний вид,дієслово, недоконаний вид
надибати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | надибаю | надибаємо |
| 2 особа | надибаєш | надибаєте |
| 3 особа | надибає | надибають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | надибав | надибали |
| Жіночий рід | надибала | |
| Середній рід | надибало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | надибаймо | |
| 2 особа | надибай | надибайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | надибавши |
надибати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |
надибати в англійській розкладці - yflb,fnb
Цитати української літератури з використанням слова надибати
"Щось старий мусив надибати"Франко Іван Якович - Boa cоnstriktor
"Нацiлюючи кiноапарат, Яворович пильно придивлявся: чи не потрапить в об'єктив Рожевий? I не хотiв надибати на нього вбитого, i чомусь вiдчував, що саме тут скiнчилася життєва дорога цього мужнього воїна"Бережной Василий - Iстина поруч
"Націлюючи кіноапарат, Яворович пильно придивлявся: чи не потрапить в об’єктив Рожевий? І не хотів надибати на нього вбитого, і чомусь відчував, що саме тут скінчилася життєва дорога цього мужнього воїна"Бережний Василь Павлович - Істина поруч
"Це були поки що приховані закиди Сігурдові, але він знав, що незабаром неприязнь стане відвертою, якщо так і не пощастить надибати того клятого острівця."Білик Іван Іванович - Похорон богів
"Але пішли не на південь, і не на захід, а так, навскоси, пішли помалу, все надіючись надибати якусь організовану групу"Багряний Іван Павлович - Огненне коло
"I вiн поспiшив перевести розмову на iнше: — Головне; острiв треба хороший надибати"Нестайко Всеволод Зіновійович - Тореадори з Васюківки (2-га редакція)
"I вiн поспiшив перевести розмову на iнше: - Головне; острiв треба хороший надибати"Нестайко В - Тореадори з Васюкiвки
"І він поспішив перевести розмову на інше: — Головне; острів треба хороший надибати"Нестайко Всеволод Зіновійович - Тореадори з Васюківки