НАДВЕРЕДЖАТИСЯ

НАДВЕРЕДЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАДВЕРЕДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док., розм. Знесилюватися, виснажуватися фізично.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 63.

Надвереджа́тися, жа́юся, єшся, сов. в. надвереди́тися, джу́ся, ди́шся, гл. Надрываться, надорваться (при подъемѣ тяжести).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 480.