НАГРУБІЯНИТИ
Значення нагрубіянити це
НАГРУБІЯ́НИТИ, ню, ниш, док. Те саме, що нагруби́ти. — Як ходили ви з візитом до попечительки — нічого такого не траплялось тоді?.. Не нагрубіянили ви їй?.. (Вас., І, 1959, 138); Цей чоловік, якому вона, зустрівшись перший раз, стільки нагрубіянила, став їй найдорожчим на світі (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 190).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 58.
нагрубіянити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| rude | нагрубить |
нагрубіянити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| nahrubiianyty | nahrubiianyty | nahrubiyanyty |
нагрубіянити Рід - дієслово, доконаний вид
нагрубіянити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | нагрубіяню | нагрубіянимо |
| 2 особа | нагрубіяниш | нагрубіяните |
| 3 особа | нагрубіянить | нагрубіянять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | нагрубіянив | нагрубіянили |
| Жіночий рід | нагрубіянила | |
| Середній рід | нагрубіянило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | нагрубіяньмо | |
| 2 особа | нагрубіянь | нагрубіяньте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | нагрубіянивши |
нагрубіянити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 12 | 6 | 6 |