НАВІДНИК
Значення навідник це
НАВІДНИ́К, а, ч.
1. Боєць, який наводить гармату, кулемет і т. ін. на ціль. Навідник гармати Яков Кольчак одбив атаку десяти танків (Скл., Орл. крила, 1948, 23); Черниш, залишивши біля мінометів самих тільки навідників, повів свою роту на підмогу піхотинцям (Гончар, III, 1959, 451).
2. Робітник, який займається наведенням чого-небудь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 33.
навідник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| spotter | наводчик |
навідник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| navidnyk | navidnyk | navidnyk |
навідник Рід - іменник, чоловічий рід, істота
навідник Словоформи слова
| Називний | навідник | навідники |
| Родовий | навідника | навідників |
| Давальний | навідникові, навіднику | навідникам |
| Знахідний | навідника | навідників |
| Орудний | навідником | навідниками |
| Місцевий | на/у навіднику, навідникові | на/у навідниках |
| Кличний | навіднику | навідники |
навідник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 3 | 5 |
навідник в англійській розкладці - yfdslybr
Цитати української літератури з використанням слова навідник
"Помахавши кулаками вслід гуркотові, навідник облишив зенітку й прийшов «здавати», взяв карти до рук"Багряний Іван Павлович - Людина біжить над прірвою