НАВІДЛІ
Значення навідлі це
НАВІ́ДЛІ, присл., діал.
1. Навідліг. [Панас:] Якби ж я його побив абощо… А то так тільки, мазнув його навідлі… (Кроп., І, 1958, 131); Щосили розмахнувши своїм довгим батогом, вартовий хльоснув хижака навідлі, і шуліка каменем звалився на суху землю (Досв., Гюлле, 1961, 61).
Наві́длі ки́дати і т. ін. — розмахнувшись, з силою кидати що-небудь від себе. Коли штани були готові, Вустя навідлі кинула їх братові (Гончар, Таврія, 1952, 234).
2. На певній відстані. Три сосни стоять — одна навідлі, інші двоє близенько в парі (Перв., Нова лірика, 1937, 208).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 32.
Наві́длі, наві́длів, наві́дліг, нар. Наотмашь. X. С. VII. 451.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 470.
навідлі Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
naval | навідлі |
навідлі Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
navidli | navidli | navidli |
навідлі Рід - прислівник
навідлі Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
7 | 3 | 4 |
навідлі в англійській розкладці - yfdslks
Цитати української літератури з використанням слова навідлі
"— Буде диво! ож побачите! от поназдивитесь! — гукав завзятий Юрченко і з нестямки махнув рукою й зозла аж вдарив рукою навідлі об стіл"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Неоднаковими стежками
"— Є мені діло! — промовила вона голосно і з тим словом так стукнула по столі рукою навідлі, що ніби тому не можна було ні кришки не вірить"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Хмари
"Софія Леонівна одразу насупилась, одвернула лице й дивилась у вікно проз отця Зіновія, а потім навіщось почала стукотіть рукою навідлі по столі: то в неї був звичайно знак, що вона сердиться."Нечуй-Левицький Іван Семенович - На гастролях в Микитянах
"Правда, як олива, випливе наверх, — сказав Комашко, вдаривши рукою навідлі об стіл."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Над Чорним морем