НАВРОЧУВАТИ
Значення наврочувати це
Навро́чувати, чую, єш, сов. в. навро́чити, чу, чиш, гл. Причинять, причинить несчастіе, порчу, болѣзнь посредствомъ словеснаго пожеланія, завистливой или неумѣстной похвалы. Головонька моя бідна, — хтось жінку наврочив. Чи не той то її врік, що допіро з хати втік? Либонь то ті наврочили, що мак потолочили. Грин. III. 360. А вже нашу худобоньку наврочили люде. Чуб. V. 1131.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 473.
наврочувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| novaculite | наврочувати |
наврочувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| navrochuvaty | navrochuvaty | navrochuvaty |
наврочувати Рід - дієслово, недоконаний вид
наврочувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | наврочую | наврочуємо |
| 2 особа | наврочуєш | наврочуєте |
| 3 особа | наврочує | наврочують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | наврочуватиму | наврочуватимемо |
| 2 особа | наврочуватимеш | наврочуватимете |
| 3 особа | наврочуватиме | наврочуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | наврочував | наврочували |
| Жіночий рід | наврочувала | |
| Середній рід | наврочувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | наврочуймо | |
| 2 особа | наврочуй | наврочуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | наврочуючи | |
| Минулий час | наврочувавши |
наврочувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |