НАБІЛИТИ
Значення набілити це
НАБІЛИ́ТИ, білю́, бі́лиш, док., перех.
1. Покрити обличчя білилами, пудрою.
2. Зробити побілку. Набілити стелю.
3. Вибілюючи, приготувати в якій-небудь кількості. Набілити полотна.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 17.
Набіли́ти, лю́, лиш, гл. Набѣлить.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 463.
набілити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| noblity | набилиты |
набілити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| nabilyty | nabilyty | nabilyty |
набілити Рід - дієслово, доконаний вид
набілити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | набілю | набілимо |
| 2 особа | набілиш | набілите |
| 3 особа | набілить | набілять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | набілив | набілили |
| Жіночий рід | набілила | |
| Середній рід | набілило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | набілімо | |
| 2 особа | набіли | набіліть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | набіливши |
набілити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |