НАБІДУВАТИСЯ
Значення набідуватися це
НАБІДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Зазнати багато горя, нужди, лиха; нагорюватися. [Стара Бавмертиха:] Ой, господи, вже так набідувались за тих чотири роки (Л. Укр., IV, 1954, 216); — Подумай, Антоне, — все благала вона. — Хіба мало ми набідувалися, поки почали жити по-людськи (Земляк, Гнівний Стратіоп, 1960, 124).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 16.
Набідува́тися, ду́юся, єшся, гл. Много вытерпѣть, вдоволь побѣдствовать.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 463.
набідуватися Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
naduvanija | набідуватися |
набідуватися Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
nabiduvatysia | nabiduvatysia | nabiduvatysya |
набідуватися Рід - дієслово, доконаний вид
набідуватися Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | набідуюся | набідуємося |
2 особа | набідуєшся | набідуєтеся |
3 особа | набідується | набідуються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | набідувався | набідувалися |
Жіночий рід | набідувалася | |
Середній рід | набідувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | набідуймося | |
2 особа | набідуйся | набідуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | набідувавшись |
набідуватися Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
12 | 6 | 6 |