НАБУЧАВІТИ
Значення набучавіти це
НАБУЧА́ВІТИ, іє, док., перех., діал. Набухнути. Але як перебратися через Дніпро? Крига була крихка, набучавіла водою (Вітч., 9, 1970, 164); * Образно. По небу кілька білих хмарок снігових набучавіло (Вовчок, І, 1955, 165).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 22.
Набуча́віти, вію, єш, гл. Набухнуть, пропитавшись сыростью.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 466.
набучавіти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| nabuhaut | набучавіти |
набучавіти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| nabuchavity | nabuchavity | nabuchavity |
набучавіти Рід - дієслово, доконаний вид
набучавіти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | набучавію | набучавіємо |
| 2 особа | набучавієш | набучавієте |
| 3 особа | набучавіє | набучавіють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | набучавів | набучавіли |
| Жіночий рід | набучавіла | |
| Середній рід | набучавіло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | набучавіймо | |
| 2 особа | набучавій | набучавійте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | набучавівши |
набучавіти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |