НАБУТТЯ
Значення набуття це
НАБУТТЯ́, я́, с. Дія за знач. набу́ти, набува́ти11, 2. Крім набуття спеціальних знань, я мусила швидко пройти так звану "господарську" підготовку (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 76); Широке впровадження комплексної механізації ферм і набуття тваринниками високої кваліфікації сприятиме підвищенню продуктивності праці (Рад. Укр., 30.1 1962, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 22.
Набуття́, тя́, с. Пріобрѣтеніе.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 466.
набуття Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| acquiring | приобретение |
набуття Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| nabuttia | nabuttia | nabuttya |
набуття Рід - іменник, середній рід, неістота, тільки однина
набуття Словоформи слова
| Називний | набуття | |
| Родовий | набуття | |
| Давальний | набуттю | |
| Знахідний | набуття | |
| Орудний | набуттям | |
| Місцевий | на/у набутті | |
| Кличний | набуття |
набуття Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |