НАБУРЮВАТИ
Значення набурювати це
НАБУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАБУ́РИТИ, рю, риш, док., перех., розм. Наливати багато чогось. Замислившись, цідила [Одарка] молоко в глечик і не помітила, як пролила додолу… — Та що ж бо ти робиш?.. Глянь-но, яку калюжу набурила! — озвався батько з призьби (Воскр., Весна.., 1939, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 22.
набурювати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
nabuwwat | набурюваты |
набурювати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
naburiuvaty | naburiuvaty | naburyuvaty |
набурювати Рід - дієслово, недоконаний вид
набурювати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | набурюю | набурюємо |
2 особа | набурюєш | набурюєте |
3 особа | набурює | набурюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | набурюватиму | набурюватимемо |
2 особа | набурюватимеш | набурюватимете |
3 особа | набурюватиме | набурюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | набурював | набурювали |
Жіночий рід | набурювала | |
Середній рід | набурювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | набурюймо | |
2 особа | набурюй | набурюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | набурюючи | |
Минулий час | набурювавши |
набурювати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
10 | 5 | 5 |